1. Який відбувається, триває дуже короткий час, миттєво; миттєвий.
2. Який здійснюється, настає, з’являється негайно, без затримки; миттєвий.
моментальний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Це не добрість, а моментальний порив істерійності! — глузує перший голос.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |