хлопчина

1. Зменшувально-пестливе від “хлопець”: молодий чоловік, юнак, часто з відтінком симпатії, схвалення або захоплення його зовнішністю чи вдачею.

2. Розм. Про хлопчика, дитину чоловічої статі.

3. Перен., розм. Про щось видатне, значного розміру або сили (наприклад, про предмет).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |