індиферентизм

1. Байдуже, пасивне ставлення до кого-, чого-небудь; відсутність інтересу, зацікавленості.

2. У філософії та психології — принцип, що заперечує активну позицію особистості, проголошує невтручання в перебіг подій, байдужість до навколишньої дійсності.

Приклади вживання

Приклад 1:
Серед звичайних російських громадян усяких напрямків панує повнісінький індиферентизм до Галичини. Не всі навіть знають, що там живуть «русские», чи русини, «малороссы», а хто й зна, то якось не пам’ята того.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: іменник (однина) |