1. (техн.) Властивість або стан системи, процесу чи явища, що характеризується наявністю двох чітко виражених, послідовних або чергуючихся фаз (стадій, етапів).
2. (фіз., хім.) Стан речовини або системи, що складається з двох однорідних частин (фаз) з чіткою межею поділу між ними, наприклад, рідина-газ, рідина-тверде тіло.
3. (мед., фізiol.) Характер функціонування деяких органів або процесів, що включає дві основні стадії, наприклад, двофазна діяльність серця (систола і діастола) або двофазний менструальний цикл.