АБАЗИ́Н, -а, чол. рід.
1. Те саме, що абази́нець (представник народу абазинів).
2. заст. Те саме, що абази́нський кінь (порода коней, поширена на Кавказі).
абазин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови