Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестливе від слова “вірш”: невеликий за обсягом вірш, часто легкого, жартівливого чи дитячого характеру.
2. Невеликий віршований твір, що може відрізнятися простотою форми та змісту, іноді з відтінком невисокої художньої вартості або наївності.
Приклад 1:
), а також видряпаний уламком зеленої пляшки з-під каберне латинський віршик, що за всіма ознаками мови і стилю походив з часів, аж ніяк не пізніших за правління дожа Ґраденіґо (1289 — 1311); у приблизному Стаховому перекладі це звучало так: …бо які ж тортури й гіркі напасти коби знав що немарне то було б не жаль би з головою пропасти головою накласти але вкрасти доторк до лона Розальби… 199 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Багато всього можна було відчитати з цієї глибокої поверхні, з цих річних філософських кілець! А невблаганний Мавропуле далі правив своєї.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”